Кошмар: мийник овочів, городник і кухар у ресторані

Учора мені наснився сон, і, прокинувшись, я не знав, чи то злитися, чи то сміятися, — це був справжнісінький кошмар. Що ж, запишу його тут точнісінько так, як усе відбувалося.

Я змінив ресторан

У сні той ресторан, куди я ходив щодня, збанкрутував, тож я перейшов їсти до сусіднього ресторану, який називав себе престижним.

Щойно я зайшов, як з’ясувалося, що зустрічає мене мийник овочів. Мийник овочів сказав мені, що в них є кухар, який готує смачні страви. Довіряючи професіоналізму ресторану, я спершу замовив одну страву, щоб спробувати.

Виявилося, що та страва була не дуже смачною, та й шлунок після неї почувався не найкраще. Однак із чемності я одразу не поскаржився мийникові овочів, який мене обслуговував, а сам пішов подивитися на кухню.

Правда відкрилася лише на кухні

Дійшовши до кухні, я виявив, що так званий «кухар», який готував страви, насправді був не справжнім кухарем, а городником.

А овочі на столі, які ще не потрапили в каструлю, на вигляд мали цілком пристойну якість. Тож я сказав тому городнику трохи змінити порядок приготування — тоді страва мала б вийти більш OK. Городник, наполовину вірячи, наполовину сумніваючись, послухав мене й приготував ще одну страву.

З’ївши її, я вирішив, що це якось можна проковтнути, але, чесно кажучи, якість цієї страви все одно не відповідала ціні, зазначеній у меню.

Розмова, від якої і сміятися, і плакати

З’ївши другу страву, я сказав мийникові овочів, відповідальному за обслуговування: тоді надалі я просто купуватиму овочі, вирощені тим городником, напряму.

Несподівано мийник овочів, почувши це, не надто зрадів і відповів мені: саме тому, що я вчу городника готувати, страви й виходять не до мого смаку, та ще й псують мені шлунок. Він порадив мені довіритися фахівцям — приходити їсти те, що готує городник, по кілька разів на день, і тоді я поступово звикну.

Або ж, сказав він, можна піти в ресторан, який відкрив майстер того городника — саме там усі городники навчилися вирощувати овочі. Тільки той ресторан трохи далеко, дорога туди на машині займає приблизно одну-дві години.

Я сказав, що не можу їздити так далеко заради кожного прийому їжі. А городник мені відповів: нічого не вдієш — щоб їсти щось хороше, завжди доводиться чимось жертвувати. Я запитав його, наскільки вправний кухар у тому ресторані. Але він сказав, що не знає — поїдете самі й зрозумієте.

А потім я прокинувся

Зрештою я зважився: якщо мені не продають ще не приготовані овочі, а те, що готують, майже неможливо їсти, то краще вже просто змінити ресторан.

Тієї миті мийник овочів, відповідальний за обслуговування, знову заговорив і сказав: насправді за п’ять хвилин їзди звідси є ще один ресторан, який відкрив друг майстра того городника; можна спробувати туди сходити, вони співпрацюють із фермерами…

І тоді я прокинувся.

Це справді був кошмар.